Виробництво спирту

Мітки: бродіння, гідроліз, дегідратація, етилен, ефір, отримання, сировина, спирт

Суміш конденсується, охолоджується і прямує в розділить. судина для розшарування. Бензол повертається в колону абсолютірованія, а водно-спіртовий р-р – на другу ректіфікац. колону, в к-рой виділяють 92-95%-ный Е. з., рециклізуємий в першу колону.

Розроблені способи пром. абсолютірованія Е. з. на мол. ситах, напівпроникних мембранах, абсорбцією рідким СО2, зрідженими алкенамі і ін. Іноді абсолютірованіє ведуть азеотропной перегонкою з бензиновими фракціями, особливо у випадках, коли абсолютір. Е. з. використовується як добавка до моторного палива. У препаратівних цілях Е. з. абсолютіруют СаС12, CuSO4, мовляв. ситами і ін.

Ідентифікують Е. з. фіз.-хим. методами або через фенілуретан, т. пл. 57 °С.

Застосування. Е. з. – р-рітель в лакофарбній і фармацев-тіч. пром-сті, в проїз-ве кінофотоматеріалів, товарів радіоелектроніки і побутової хімії, ВВ і ін. Сировина в проїз-ве діетілового ефіру, хлороформу, тетраетілсвінца, ацетальдегіду, оцетової к-ти, етілацетата, етіламіна, етілакрілатов, етілсилікатов і ін. Е. з. з піщ. сировини часто використовують для отримання чистого етилену. Е.
с.- компонент антифризу, паливо для реактивних двигунів. У ряді країн – компонент автомобільного палива: підвищує октанове число, скорочує витрату бензину, знижує вміст шкідливих в-у у вихлопних газах. Зміст Е. з. у автомобільному паливі залежно від сировинної бази складає від 10% в США до повної заміни бензину етанолом в Бразилії.

Для техн. цілей часто використовують денатурований спирт (денатурат) – спирт-сирець, що містить добавки фарбника, офарблюючого Е. з. у синьо-фіолетовий колір, і спец. в-в, що додають йому неприємний запах і смак; денатурат отруйний. У медицині Е. з. застосовується для дезинфекції, як поверхневе судинорозширювальне ср-во, коагуляція білка, в т.ч. при лікуванні опіків. Значить. частина Е. з.
йде на виготовлення спиртних напоїв.

Е. з. надзвичайно гігроскопічний, при концентрації вище 70% (за об’ємом) припікає шкіру і слизисті оболонки; при прийомі всередину пригноблює центри гальмування мозку, викликає сп’яніння, при багатократному вживанні – алкоголізм.

Легко запалав, т. всп. 13 °С, т. самовоспл. 404 °С, межі взриваємості: температурні 11-41 °С, концентраційні 3,6-19% (за об’ємом), ГДК в атм. повітрі 5 мг/м3, в повітрі робочої зони 1000 мг/м3, ЛД50 9 г/кг (щури, пероральний).

Наїб. крупні виробники Е. з. (тис. т в рік): Бразилія 7500 (1985), США 2700 (1986), Росія 1200 (1989), Великобританія 200 (1986), Японія 179 (1985).

Вперше Е. з. виділений з продуктів бродіння в Італії в 11-12 вв. Абсолютір. Е. з. отримав перегонкою водного р-ра над поташем Т. Е. Ловиц (1796). У 1855 М. Бертло синтезував Е. з. з етилену через Етил сірчану к-ту. Проїз-во синтетіч. Е. з. почалося з 1930 в США.

P

Джерело: xumuk.ru

1. Етиловий спирт – види виробництво оцінка якості
2. Етиловий спирт С8Н6О
3. Спирт – терміни
4. Спирт – що ми про нього знаємо
5. Про етанол

Сторінки: 1 2 3 4

admin :: Січ.19.2009 :: Етиловий спирт: поняття, призначення, застосування ::